Китай поставив своє зростання стурбованість щодо розширення StarlinkВеличезне сузір'я супутників SpaceX. Уряд Пекіна вважає, що масове розгортання цих апаратів на низькій навколоземній орбіті має не лише технічні наслідки, але й політичні та військові, що може вплинути на всю міжнародну спільноту, включаючи Європу.
У зверненні до Ради Безпеки ООН китайська делегація попередила, що поширення комерційних супутників без чіткого регулювання Це створює ризики зіткнень, перенасичення частот та потенційного посилення мілітаризації космосу. Ці попередження з'являються в той час, коли європейські гравці з тривогою спостерігають за зростанням щільності низької навколоземної орбіти, де вже працюють численні цивільні та оборонні супутники ЄС та країн-членів.
Китай виніс свої занепокоєння щодо Starlink до Ради Безпеки ООН
Під час неформального засідання Ради Безпеки представник Пекіна наголосив, що швидке розширення комерційної космічної діяльності Це призвело до ситуації, коли одна країна, тобто Сполучені Штати, контролює дуже значну частину супутників на орбіті. Китай стверджує, що відсутність ефективних механізмів нагляду створює «виражені проблеми безпеки» у глобальному масштабі.
Китайська делегація зосередилася на так званих мегасузір'ях супутників, таких як Starlink, що складається з тисяч пристроїв що пропонують широкосмугові послуги з космосу. Для Пекіна відсутність суворіших міжнародних норм та реальної координації між країнами збільшує ризик інцидентів, які можуть вплинути як на пілотовані місії, так і на наукові чи комунікаційні супутники інших держав, включаючи європейські.
Китай наголосив перед ООН, що приватні сузір'я не функціонують у правовому вакуумі: на його думку, вони є Штати Ті, хто повинен брати на себе відповідальність за космічну діяльність своїх компаній, особливо коли вона може перешкоджати мирному використанню космічного простору або створювати загрозу для третіх осіб.
Потенційні зіткнення, насичені орбіти та космічне сміття
Одним із питань, яке найбільше турбує Пекін, є підвищений ризик зіткнень на низькій навколоземній орбітіПредставник Китаю зазначив, що, згідно з останніми розрахунками, близько 66% активних супутників у цьому регіоні вже належать Starlink: близько 8.500 із загальної кількості трохи менше 13 000 робочих пристроїв, і ця цифра продовжує зростати.
Сам Ілон Маск стверджував, що сузір'я може включати [щось] у майбутньому понад 42.000 супутниківХоча SpaceX наразі має офіційний дозвіл на виведення на орбіту приблизно 12 000 супутників, кожен з них розрахований на приблизний термін служби п'ять років, після чого він запрограмований на повернення в атмосферу та розпад. Однак цей безперервний цикл запусків та повернень збільшує трафік та потенціал для неконтрольованої фрагментації.
Китай навів як приклад цих небезпек розпад супутника до кінця року, що призвело б до утворення понад сотні фрагментів космічного сміття. Такий тип подій ще більше ускладнює відстеження з землі та збільшує ймовірність зіткнень з іншими апаратами, що також викликає занепокоєння у європейських космічних агентств, які роками попереджають про проблему орбітального сміття.
Крім того, Пекін засудив масове розгортання пристроїв з тієї ж сузір'я. ресурси насичувальної частоти та орбітиЦі ресурси обмежені та спільні для всіх країн. Частоти зв'язку та певні діапазони висот на низькій навколоземній орбіті є обмеженими ресурсами; їх інтенсивне використання одним оператором може перешкоджати новим проектам, зокрема проектам Європейського Союзу, таким як системи безпечного зв'язку, заплановані на найближчі роки.
Інциденти, пов'язані з китайською космічною станцією, та ризики для країн, що розвиваються
У своїй промові представник Китаю згадав кілька конкретних інцидентів, пов'язаних із маневри для уникнення можливих зіткнень супутників Starlink до китайської космічної станції, що сталося у 2021 році. За його словами, ці маневри змусили б екіпаж вжити заходів для уникнення можливих зіткнень, що призвело б до ризику для цілісності астронавтів.
Китайський дипломат попередив, що, хоча ці ситуації вже є делікатними для великої космічної держави, проблема ускладнюється у випадку країни, що розвиваються, які не мають передових систем Цим державам бракує орбітального контролю та таких точних можливостей маневрування. Для них своєчасна реакція на об'єкт, що наближається, або зміна траєкторії супутника може бути набагато складнішою, що збільшує потенціал пошкоджень.
Китай наголосив, що ця технологічна асиметрія може закріпити сценарій, за якого країни з меншою космічною інфраструктурою Вони можуть бути змушені йти на більший ризик або навіть відмовитися від певних місій через страх інцидентів. В Азії, Африці та Латинській Америці, де кілька країн роблять свої перші кроки на низькій навколоземній орбіті, питання космічної безпеки стає серйозним.
SpaceX, зі свого боку, не одразу відповіла на запитання деяких міжнародних ЗМІ щодо цих звинувачень, що підсилює відчуття уявна відсутність прозорості з боку Пекінапопередні інциденти, такі як глобальний збій StarlinkЦі події підживили критику. У Європі такі організації, як ЄКА, виступають за обмін більшою кількістю даних орбітального стеження, щоб зменшити непорозуміння та покращити координацію під час цих маневрів ухилення.
Військовий вимір: від супутникового інтернету до поля бою
Окрім фізичних ризиків, Китай наголосив на політичних та безпекових аспектах, попереджаючи, що Комерційні супутники все частіше використовуються для військових цілейтакі як розвідка та зв'язок над зонами конфліктів. Ця подвійність — цивільна та військова — ускладнює міжнародний нагляд і, на думку Пекіна, розмиває межу між мирним використанням космосу та його потенційним військовим використанням.
Представник Китаю заявив, що наявність приватних сузір'їв, здатних для підтримки військових операцій у реальному часі Це збільшує ризик того, що космічний простір стане новою ареною стратегічного суперництва. У цьому контексті він попередив, що інтеграція комерційних супутників в оборонні мережі може підживити гонку озброєнь на орбіті; крім того, повідомлялося про події в протисупутникова зброя проти мережі Starlink, що ілюструє ці ризики.
Для столиць ЄС ця тенденція змушує їх переосмислити захист власних активів на орбіті, таких як супутники спостереження за Землею, навігації та урядового зв'язку. Хоча дискурс Пекіна в першу чергу спрямований на Сполучені Штати та їхні компаніїПобічний вплив на стабільність космічного середовища також впливає на інтереси Європи та інших учасників, які прагнуть виключно мирного використання космосу.
Китай наполягав, що це не просто технічні дебати, а питання глобальне управління космосомЯкщо комерційні супутники беруть участь у стратегічних або військових завданнях без чіткої структури, стає важко визначити відповідальність у разі інцидентів, кібератак або перешкод — сценарію, який може мати прямі наслідки для критичної інфраструктури на Землі.
Роль Договору про космічний простір та заклик до суворішого регулювання
Пекін використав своє втручання в Організацію Об'єднаних Націй, щоб закликати країни з великою космічною промисловістю посилити регулювання та нагляд своїх приватних компаній. Зокрема, він закликав до суворого дотримання зобов'язань, викладених у Договорі про космічний простір 1967 року, який є основою міжнародного космічного права.
Згідно з позицією Китаю, держави повинні брати на себе юридичну відповідальність за діяльність компаній, що перебувають під її юрисдикцією, коли це ставить під загрозу мирне використання космосу. Це включає як ризики зіткнень та утворення космічного сміття, так і використання цивільних супутників у військових цілях, сфера, ледь окреслена на момент підписання договору понад півстоліття тому.
Пропозиція Пекіна передбачає посилення чіткіші механізми координації та міждержавне сповіщення, а також розробка спеціальних стандартів для мегасузір'їв, які навіть не розглядалися в 1960-х роках. Цей напрямок роботи може бути пов'язаний з поточними дебатами в Європі щодо того, як безпечно керувати власними супутниковими мережами, від систем Galileo та Copernicus до майбутніх проектів безпечного зв'язку.
Для Європейського Союзу, який просуває ініціативи «сталого космосу», попередження Китаю може стати причиною Зміцнення альянсів на користь суворішого регулювання що обмежує як космічне сміття, так і незаявлене військове використання. У свою чергу, ЄС повинен збалансувати цю позицію зі своїми стратегічними відносинами зі Сполученими Штатами, головним рушієм багатьох із цих комерційних сузір'їв.
Китай також розробляє власні мегасузір'я
Критикуючи розширення Starlink, Китай просуває власні масштабні проекти, такі як Широкосмугова мережа QuianfanЦя програма, що підтримується владою Шанхаю, планує масове виробництво та запуск понад 15 000 супутників до 2030 року для забезпечення глобального інтернет-покриття з космосу.
Запуск Цяньфаня позиціонує Китай як Прямий конкурент SpaceX та інші актори, що розробляють мега-сузір'я комунікацій. Водночас це підкреслює парадокс сценарію, в якому великі держави критикують орбітальне насичення, одночасно просуваючи власні системи, щоб уникнути відставання в технологічній та комерційній гонці.
З європейської точки зору, цей сценарій зображує дедалі більш переповнену космічну арену, де американські, китайські та, меншою мірою, європейські проекти конкурують за... орбітальний простір, частоти та ринкиТому потреба в спільних правилах та глобальних механізмах координації є ще більш нагальною, якщо ми хочемо запобігти ескалації місцевих інцидентів у ширшу дипломатичну напруженість.
Попередження Китаю щодо Starlink та мегасузір'їв підкреслюють проблему, яка виходить за межі суперництва великих держав: як забезпечити безпечне середовище для космосу. безпечний, сталий та орієнтований на мирне використання, у той час, коли кількість супутників стрімко зростає, а межа між цивільним та військовим стає дедалі розмитішою.